Вибір попередника

Ми пам'ятаємо, що на перших етапах розвитку у сої інтенсивно розвивається коренева система, а ріст рослини в цей час уповільнений. Це обумовлює її низьку конкурентоздатність у боротьбі з бур'янами поля після озимих і ярих зернових культур. Після цих культур поля сівозміни звільнюються швидше, і це дає можливість проводити, за необхідністю, основну підготовку ґрунту.
Розміщують сою також після просапних - кукурудзи, картоплі, буряку, овочевих культур. На попереднє місце повертають не раніше, ніж через 3-4 роки.
Не варто висівати сою після соняшнику, ріпаку, багаторічних бобових трав і зернобобових культур.
Соя як бобова культура є цінним попередником для інших культур сівозміни. Залишаючи в ґрунті після збираннядобре розвинену кореневу систему з бульбочковими бактеріями, вона сприяє нагромадженню азоту ( 60-80 кг/га), поліпшенню структури та родючості ґрунту. Соя використовує важкорозчинні та важкодоступні поживні речовини з нижніх ґрунтових горизонтів та тим самим вводить до кругообігу живлення.
В середньому на 1 га вона залишає після себе близько 60-80 кг азоту, 20-25 кг фосфору і 30-40 калію.


Обробіток ґрунту

Соя негативно реагує на недостатню аерацію ґрунту.
Оптимальна щільність ґрунту для оптимальної аерації і нормального розвитку кореневої системи сої становить 1,10-1,25 г/см3.
Мета обробітку ґрунту під сою, а також вимоги до основного та передпосівного обробітку ґрунту - такі ж, як у інших зернобобових культур. Вибір конкретних заходів залежить від грунтово-кліматичних умов місця вирощування, а також від методів та способів обробки ґрунту, які використовує господарник.
Якщо загалом розглянути традиційну систему обробки ґрунту, яка в основному використовується господарствами України, то в якості основного обробітку ґрунту при засміченні полів однорічними бур'янами проводять покращену зяблеву оранку, або ж лущення стерні, або дискування і осінню оранку. За наявності на полях коренепаросткових бур'янів застосовують пошаровий обробіток ґрунту, який включає лущення дисковими та лемішними знаряддями і наступну глибоку оранку на 30-32 см при появі масових сходів бур'янів.
При короткому післязбиральному періоді проводять лущення стерні і наступну оранку з вирівнюванням поверхні поля.

Передпосівна підготовка ґрунту навесні

Першочерговим завданням у підготовці ґрунту є збереження вологи на глибині залягання насіння та забезпечення вирівняності поверхні ґрунту. Саме тому в кожному конкретному випадку необхідно планувати та підбирати всі агротехнічні заходи для досягнення цієї мети. Але, як правило, за можливості поле готують та вирівнюють під посів сої з осені, що дозволяє розпочати його навесні якомога раніше.
На чистих вирівняних з осені полях після ранньовесняного боронування до сівби ґрунт не обробляють.
На невирівняних з осені засмічених зимуючих бур'янами або падалицею полях і за тривалої холодної весни необхідно проводити культивацію з ущільненням ґрунту, що дозволить спровокувати появу наступної хвилі бур'янів, які будуть знищенні наступною передпосівною культивацією, та уникнути випаровування вологи і утримати її на глибинні залягання насіння.
Передпосівну культивацію проводять на глибину посіву комбінованими агрегатами типу "Комбінатор", "Компактор", "Європак", поперек або під кутом до попередніх обробіток ґрунту, або одночасно з посівом універсальними посівними агрегатами.
Важливо, щоб після посіву поверхня поля була максимально вирівняною. Це дозволить уникнути втрат урожаю при збиранні сортів з низьким розміщенням бобів на стеблі, що вимагає максимально низького зрізу при проведенні збирання.
Висота гребенів і глибина борозен не повинні перевищувати 4 см.


Удобрення сої

Для формування 1 ц зерна сої потрібно 7,5 кг азоту, 1,8 кг фосфору, 2,2 кг калію.
Надходження елементів живлення впродовж вегетації сої відбувається нерівномірно.
Від сходів до початку цвітіння рослини засвоюють лиш 18% азоту, 15% фосфору і 25% калію.
Основна частина макроелементів надходить до рослини в період від бутонізації до формування бобів і наливу зерна - 80% азоту, 80% фосфору, 50% калію.
На початкових фазах росту сої від фази появи сходів до гілкування рослинам найбільш потрібен фосфор, який безпосередньо впливає на закладання генеративних органів. Фосфор позитивно впливає на ефективність інокуляції та розвиток бульбачок, внаслідок чого покращується забезпечення азотом в критичні періоди розвитку рослини.
До початку цвітіння рослини сої засвоюють калію маже в 1,5 рази більше ніж азоту, і в 1,8 рази більше, ніж фосфору. Найбільше калію рослини використовують у фазі формування бобів і наливу зерна. Обробка насіння якісними інокулянтами дозволяє забезпечити рослини сої азотом внаслідок активності процесів азотофікації бактеріями, якими обробляють насіння насіння сої перед посівом. Це можуть бути препарати на торф'яній основі та рідкі інокулянти з поживним середовищем. Внесення високих норм азоту до посіву пригнічує розвиток бульбачок, рекомендована норма азотних добрив при використанні інокулянтів становить 35-40 кг/га д.р. (необхідно при цьому враховувати мінералізацію та залишок від попередника).
Під час появи сходів і впродовж тижня після сходів проросток використовує поживні речовини ендосперму. Найбільшу кількість азоту соя засвоює від вази бутонізації до цвітіння, коли інтенсивно наростає вегетативна маса. У цей період фіксація атмосферного азоту максимальна, тому якісний інокулянт та правильно проведена інокуляція саме в ці фази розвитку дозволяють отримати максимальний результат. Значна частина азоту використовується при наливі зерна.
Норми мінеральних добрив розраховують відповідно до запланованого урожаю, при цьому враховують вміст поживних речовин в ґрунті. Фосфорні та калійні добрива (Р45-60К45-60) вносять під зяблеву оранку. Азотні добрива, як правило, їх стартову дозу (N35-40 кг/га д.р.), вносять лише на малозабезпечених грунтах або після гірших попередників з незначним залишком азоту.

Мікроелементи

Дефіцит мікроелементів призводить до зниження врожайності, збільшує ризики ураження рослин сої хворобами, призводить до втрати якості насіння.
Важливою передумовою ефективної азотофікації є збалансоване Системи живленняи сої та забезпечення їх мікроелементами.
Бор, молібден, кобальт, сірка, марганець - їх збалансований та правильний підбір в позакореневому підживленні є гарантією гарного урожаю. Внесення бору та інших мікроелементів обов'язково проводити на кислих (рН < 5,5) і лужних (рН > 7,5) ґрунтах через ускладнену їх доступність до рослин.
Бор відіграє важливу роль у поділі клітин та утворенні клітинних стінок, тому він важливий протягом всього вегетаційного періоду. Впливає на кількість квіток та плодів, забезпечує достигання насіння. Бере участь у транспорті азоту та продуктів асиміляції в рослині.
Інколи вапнування кислих ґрунтів призводить до ускладненого засвоєння бору рослинами сої. При вмісті рухомих форм бору менше 0,3-0,6 мг на 1 кг ґрунту його обов'язково планують в системі удобрення.
Молібден сприяє росту кореневої системи на ранніх етапах розвитку, прискорює розвиток і стимулює активність бульбочкових бактерій, що важливо для подальшої фіксації азоту, бере участь у фосфорному та азотному обміні, у процесі фотосинтезу. Молібден зосереджується в наростаючих частинах рослини, де відбувається інтенсивний поділ клітин, а потім потрапляє до насіння.
Фермент нітрогенеза, який бере участь у процесі азотофікації, також в своєму складі містить молібден.
Соя чудово реагує на внесення добрив на основі молібдену. Традиційно найчастіше його застосовують піл час передпосівної обробки насіння (на 1 ц насіння сої - 30-50 г молібденово-кислого амонію (50% Мо).
При позакореневому підживленні в період бутонізації - початку цвітіння норма внесення становить 200 г/га.
Кобальт безпосередньо бере участь у процесах засвоєння азоту з повітря, оскільки концентрується у самих бульбочках, де сприяє розмноженню бульбочкових бактерій. Використовується при позакореневому підживленні та внесенні безпосередньо в ґрунт.


Підготовка насіння, сорти

На сьогодні в Україні налічується понад 110 сортів сої, які внесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, з них понад 80 сортів вітчизняної селекції та понад 30 зарубіжної.
За групами стиглості в Україні поширенні ультраранні, ранньостиглі, середньоранні, середньостиглі сорти.
Посів сої проводять якісним насіннєвим матеріалом. Насіння має бути крупним, максимально однаково відкаліброваним - це важливо для якісного та рівномірного посіву.
Для визначення посівних якостей насіння сої проводять його аналіз в відповідних сертифікованих лабораторіях, де визначають сортову чистоту (має бути н менше 98%), схожість (не менше 90%), енергію проростання та масу зерна 1000 зерен. Для цього необхідно відібрати з кожної партії насіння зразок, який передають на аналіз для визначення вологості партії, відібраний зразок після відбору засипають у ємність, яку потім щільно закривають.
Аналіз на урожайність насіння збудниками захворювань проводять методом пророщення відібраного зразка насіння у вологих умовах, використовуючи поживне середовище. Як правило, це робиться в спеціалізованих лабораторіях.


Коли проводити протруєння насіння?

Протруєння насіння проводять, як правило, в день посіву, разом з протруєнням здійснюють обробку інокулянтами та мікроелементами. Проте сьогодні обробку насіння інокулянтом технології дозволяють проводити навіть за 90 днів до посіву, використовуючи високоефективні інокулянти, наприклад, від компанії Becker Underwood.
ХайКот® Супер - рідки стрильний інокулянт з мінімальним титром бактерій Brayrhizobium Japonicum на 1 грам продукту 1х1010, він має найбільшу концентрацію та найдовший серед усіх відомих інокулянтів термін життєздатності бактерій на обробленому насінні - 90 днів. При обробці цим інокулянтом можливе одночасне нанесення на насіння і препаратів для протруєння, тільки висівати його потрібно протягом наступних 45 днів.


Строки посіву

Коли сіяти сою?

Доволі часто звучить це питання від господарників, і воно дійсно актуальне, адже правильний вибір строків посіву - одна зі складових майбутнього урожаю.
Відповідь доволі проста: рання весна - ранні строки посіву, але при цьому важливо враховувати оптимальну температуру ґрунту.
Спочатку висіваємо пізні, середньопізні і середньостиглі, а середньо- та ранньостиглі сорти наприкінці оптимальних строків посіву, це особливо стосується великих господарств зі значними посівними площами.
При виборі строків посіву сої необхідно в першу чергу враховувати температуру на глибині 10 см. Соя здатна проростати за мінімальної температури 6-7?С, оптимальними для неї є показники 12-14?С на глибині 10 см, а температура 16-8?С на цій глибині є попередженням про запізнення зі строком посіву, що може призвести до пересихання ґрунту та не дозволить отримати якісні та дружні сходи рослин сої. Посів сої в холодний ґрунт загрожує зменшенням схожості, що призводить до затримки у появі сходів та збільшення ризику ураження хворобами насіння.
Отже при виборі строків посіву в першу чергу важливо орієнтуватись на температуру.


Способи посіву

Особливість сої в тому, що вона здатна сформувати високий урожай при різних способах сівби, тому і висівають її різними способами. Як правило, при виборі способу сівби сої звертають увагу на передусім на групу стиглості того чи іншого сорту, наприклад, для ранньостиглих потрібна менша площа живлення, тому їх висівають з міжряддями 45 см, при цьому використовуються посівні агрегати СУПН-8М, УПС-12, Клен, John Deer, Kuhn, Accord, Great Plains.
Проте в Україні широко розповсюджена практика посіву із міжряддям 12-25 см за допомогою С3-5,4, Клен, Містраль 6000, Kinze, Kuhn, Gaspardo, John Deere, Great Plains.
Посіви на 12-25 см забезпечують урожайність на 2-4 ц/га більшу, ніж на широкорядних посівах. Це відбувається тому, що при зменшенні ширини міжрядь до 15 см висота прикріплення нижнього бобу вища, що покращує збирання та зменшує втрати.


Глибина посіву

Соя досить чутливо реагує на глибину загортання насіння 2,5 - 4см. На важких запливаючих ґрунтах за умов достатнього зволоження, можна висівати насіння на глибину 3-4 см. За умов недостатнього зволоження глибше - 4см.


Норма висіву

Ультраранні сорти ( до 90 днів) - 800-900 тис. шт./га
Ранньостиглі сорти (91 - 105 днів) - 700-750 тис. шт./га
Середньоранні (106 - 125 днів) - 550-600 тис. шт./га
Середньостиглі (126 - 135 днів) - 450-500 тис. шт./га
Пізньостиглі (140 - 159 днів) - 350-500 тис. шт./га
При підрахунку норми висіву у кг/га потрібно брати до уваги масу 1000 насінин, польову схожість, причому вона завжди буде меншою за лабораторну та заплановану кількість рослин на 1 гектар, в залежності від сорту.
Як правило, у ваговому вираженні цей показник може знаходитись в межах 80-170 кг/га насіння, в залежності від його розміру.





































  Середнє відносне споживання соєю елементів живлення









































Група стиглості
Вегетаційний період, днів
Ультраранньостиглі < 90
Дуже ранньостиглі 80-99
Ранньостиглі 100-109
Середньоранні 110-119
Середньостиглі 120-139
Пізньостиглі 140-159
Дуже пізньостиглі > 160